"Панорама-Харьков"
|
Рус
|
|||
|
Концепція створення муніципальних геоінформаційних систем малих міст
Доповідь
на регіональній нараді "Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні
вирішення проблем Луганщини", м. Луганськ, 21-22 листопада 2007 р.
Кас'янов О.В.,
Науково-виробниче підприємство "Навігаційно-геодезичний
центр", м. Харків
Управління населеним пунктом - це складний процес, що вимагає наявності достовірних даних про поточний стан справ, ефективних механізмів їх обробки та чіткої взаємодії різних підрозділів та служб населеного пункту. Тому необхідною умовою ефективного управління навіть невеликим містом є створення сучасних інформаційних систем, розробка ефективних механізмів збору, обробки та видачі інформації, процедур та технічних засобів обміну даними між підрозділами та структурами органів місцевої влади та управління. Основою такої системи сьогодні має бути геоінформаційна система, здатна вирішити задачі накопичення та узагальнення різних за типом та походженням даних, забезпечити потрібний рівень взаємодії різних підрозділів органів місцевого управління та інших підприємств та установ, що забезпечують життєдіяльність міста, зручні механізми подання накопленої інформації та результатів її аналізу. Серед основних завдань, вирішенню яких має сприяти створення муніципальної геоінформаційної системи (МГІС):
Безпосередньо в нашому центрі проводяться роботи щодо
розробки муніципальних систем для невеликих за розмірами та кількістю
населення міст. На протязі 2003-2007 років ми виконуємо збір та систематизацію
матеріалів, вивчення задач та аспектів роботи посадових осіб, створення
та оновлення планових матеріалів в населених пунктах Люботинської, Дергачівської
та Чугуївської міських рад Харківської області, а також поступово накопичуємо
матеріали, щодо інших населених пунктів області. Можна виділити основні серед них:
З урахуванням вище наведених факторів можна запропонувати наступний підхід до створення муніципальної ГІС невеликого міста:
Розглянемо створення муніципальної системи на прикладі проекту муніципальної ГІС міста Люботин. Першим кроком до створення муніципальних ГІС стає збір та систематизація існуючих картографічних матеріалів (рис.1 та 2), доповнення наявними їх матеріалами топогеодезичних та кадастрових зйомок на окремі території та ділянки, що створюються в ході поточної діяльності, а також матеріалами планування забудови територій.
Вихідні данні для цієї роботи отримуються від землевпорядних органів відповідних міських рад, міських та районних відділів архітектури, що демонструють значну зацікавленість у створенні та оновленні планових матеріалів. Частину даних ми отримуємо шляхом укладання угод з виконавчими органами міських рад та підприємствами на проведення інвентаризації земель та топографо-геодезичну зйомку. Так, наприклад, у 2004 році на замовлення виконкому Люботинської міської ради ми провели повне топографо-геодезичне знімання всіх водойм та прибережних смуг на території міської ради. Певні данні отримуються також від комерційних підприємств і приватних підприємців, що постійно виконують топографо-геодезичні та землевпорядні роботи на даних територіях. Тут слід відзначити, що зазвичай є два-три комерційних підприємства-виконавця, що виконують значну долю робіт на території кожного з міст, мають великий обсяг власних зібраних даних та значний інтерес до їх поєднання з даними інших виконавців, систематизації та узагальнення. До речі налагодження такої співпраці та активна позиція органів міських рад у цьому питанні дозволяє значно зменшити витрати на створення та оновлення планових матеріалів. Значну роль у створенні та оновленні планових матеріалів може відіграти залучення даних космічної зйомки. Зараз ми обговорюємо залучення до вирішення цієї задачі російської компанії "Ракурс" - нашого партнера, одного з провідних розробників фотограмметричних систем та крупного ресейлелера даних ДЗЗ. На жаль на цьому етапі нам прийшлося зіткнутися з ще одним негативним фактором, характерним для таких населених пунктів - це майже повне знищення міських планово-висотних мереж. Тому для вирішення в тому числі і цієї проблеми керівництвом центру було прийнято рішення про розгортання в постінодіючої мережі GPS-станцій (рис. 3). Одна з таких станцій періодично працювала в Люботині починаючи з 2003 року. Нещодавно укладено договір з міською владою на розміщення в Люботині постійнодіючої GPS-станції. І ще дві такі наші станції в Харкові і на полігоні ДНВП "Метрологія" в Липцях забезпечать покриття значної частини територій м. Харків, Харківського та Дергачівського районів. Також укладається угода про встановлення станції у місті Чугуїв. Гадаємо, що введення цієї мережі значно прискорить роботи по топографо-геодезичному зніманню та підготовці планово-висотної основи для обробки даних ДЗЗ. Рис 3. Антени основної та допоміжної референтних станцій GPS-мережі у місті Харків Наступним кроком у розробці муніципальної ГІС є впровадження програмних комплексів, перенесення даних та організація обробки інформації безпосередньо в підрозділах міських рад. В своїй діяльності ми орієнтуємося на геоінформаційні технології російської компанії "Панорама". Наш вибір був обумовлений рядом факторів:
В цілому впровадження системи безпосередньо у підрозділах міської ради виконується поступово в декілька етапів. Перший етап включає встановлення двох комплектів програмного забезпечення "Панорама-Редактор" з Блоком "Геодезичних розрахунків" у відділі земельних ресурсів та у відділі архітектури, перенесення даних, проведення навчання персоналу та організація роботи по збору, реєстрації та систематизації поточних даних. Результатом цієї роботи має стати система, що здатна:
Рис. 4. Відображення на карті міста ділянок, які передано у приватну власність та інформацію про них. По мірі освоєння персоналом програмних засобів та підготовки даних, на другому етапі, планується впровадження муніципальної ГІС "Земля та Нерухомість", залучення до створення та оновлення даних фахівців міського бюро технічної інвентаризації (БТІ). Це дозволить провести автоматизацію робіт землевпорядного органу міста:
Залучення БТІ дозволить доповнити дані по місту матеріалами
о будівлях, спорудах та їх власниках, орендаторах, операціях з нерухомістю
(в першу чергу комунальною). При цьому інформація о будівлях зв'язується
з наявною інформацією о ділянках, на яких вони розташовані, що має виключити
витрати на повторне їх вимірювання при інвентаризації, якщо такі дані
вже були отримані в ході землевпорядних робіт, уникнути розбіжностей в
документах БТІ, відділу архітектури та землевпорядного органу по одним
й тим самим об'єктам, здійснювати контроль за результатами будівництва
(реконструкції) та за діяльністю землевпорядних організацій. Третім етапом реалізації системи є залучення до створення та використання даних інших підрозділів та служб міста. Це стосується, в першу чергу:
Також планується, що споживачами даних системи стануть
ветеринарні, санітарно-епідеміологічні установи, підрозділи з питань надзвичайних
ситуацій та цивільного захисту населення, підрозділи інших відомств, що
діють на території міста. Останній четвертий етап - це організація доступу до окремих видів даних муніципальної системи зовнішніх користувачів. Він передбачає публікацію адресних даних міста, певних фрагментів генерального плану міста, аналітичних і довідкових даних по територіям міських рад, планів окремих ділянок та споруд в мережі Internet для мешканців, підприємств та інвесторів. На наш погляд, така інформація буде корисною і підвищуватиме інвестиційну привабливість міста. |
Copyright:
Касьянов О.В., 2007-2017 |